#3_місяці: Травневий Бузок


img_8206-3

Дата: 20 травня 2016

Вік: 3 місяці

Вага: 5200 (+700 грам)

Зріст: 62 (+4 см)

Новина місяця:  Перші іграшки 


А ви знали, що під кінець травня майже весь бузок відцвітає?! Мама цілий травень мріяла пофотографувати крихітку з бузковими квітами, вони були всюди – в парку, на вулиці, у дворах і школах, а 20 числа виявилось, що єдиний нормальний бузок росте лише по центру великого подвір’я  багатоповерхівки, і його доведеться рвати під уважними поглядами з кількох балконів. І навряд чи вдасться це зробити непомітно і швидко – якщо ти з величезним візком. Але  impossible is nothing: якщо ти задумала пофоткати свою дитину з бузком, ти це зробиш, навіть якщо дістанеш від дворових бабульок 🙂  Але як той бузок потішив маленьку! Вона розглядала його, агукала до нього, намагалася вхопити ручкою…

До речі, це – нова Вікіна фішка, на третьому місяці життя вона навчилася як слід тримати в своїх крихітних ручках різні предмети, і завдяки цьому, іграшки стали їй нарешті по-справжньому цікавими! Це ніби перший знак батькам: “Я вже не просто маленький крикливий згорток; я вже щось  помічаю і маю свої власні інтереси”. І неважливо, що вважати іграшкою – бабусині окуляри, мамину яскраву футболку чи куплене брязкальце.

Три місяці – це другий після місяця “рубіж”, якого чекають всі мами. У дітей переважно пропадають коліки, вони вже добре тримають голову, мами вже відійшли від перших стресів, найважчий період позаду. А в нашому випадку, третій місяць припав на сонячний травень – і мама нарешті навчилася гуляти. В тому сенсі, що їй ця справа по-справжньому почала приносити задоволення!  Травень можна назвати “Місяцем Прогулянок” – це ідеальна пора для безкінечних багатогодинних “медитацій” з візком на вулиці! Мама встигла прочитати кілька книжок, переслухати безліч подкастів і плейлистів, бездоганно вивчити кожен камінчик біля дому, і сто тисяч разів усміхнутися на  вічне питання знайомих і сусідів: “Гуляєте?”.

А одна прогулянка взагалі вийшла довжиною в 100 кілометрів! Я про першу подорож Віки до бабусі. Треба сказати, що це була перша півторагодинна мандрівка в бейбі-автокріслі. Серце нормальних батьків стискається, коли  зовсім крихітне маля доводиться вкладати у це пекельне сідло. Мама з татом всю дорогу побивались, як бідна дитина страждає. А “бідна дитина” заснула і спала всю дорогу. Як виявилось, Віка любить шум і рівномірне гойдання машини 🙂

Цією мандрівкою Вікуся відсвяткувала свій перший у житті Великдень – хоча для самого свята вона ще замаленька, але для рідних ця перша Вікусина паска смакувала по-іншому 🙂 З нагоди свят малючку одягнули в її перший дорослий одяг. Досі Віка тусила тільки в бодіках-чоловічках-розпашонках і комбінезонах. Але три місяці – це вже вік, коли жінка може дозволити собі джинси в обліпон, кардиган, а якщо вона українська жінка, то  і вишиванку!

Важко повірити, що Вікусі вже аж три місяці! Ще зовсім недавно мама ловила рухи маленької рибки у своєму животику, бабуся купувала такі манюсінькі костюмчики для перших днів, тато шукав візок і колиску…  А тепер це вже доросла краля в джинсах і кардигані 🙂

P.S. А ще я спробувала замутити  Вікусі парочку модних зачісок. Що скажете? Мала була в захваті!

Залишити коментар